Дал Бог умного царя,
Да, наверное, зазря.
В народе кричат: "Не надо!
Мы сами себе отрада!"
Князья и купцы ухмыляются,
На смуте людской наживаются.
Царь, про их дела знает,
Казнить бы надо, да не желает,
Сердце у него золотое…
Ещё одно исчадие злое,
Ропщет против царя,
Комедианты разные и всякая "фря",
Но не женского, а мужского рода,
Есть такая людей порода,
Ну да Бог им судья….
Восстали так же супротив царя,
Иноземные воеводы,
Нет им больше другой заботы,
Чем забота в войну играть,
Сильно нравится убивать
Особливо баб да детей…
Много бесов разных мастей
Не хотят мирно жить -
Счастье для них - беду кормить.
Идолами прикрываются,
Сеют вражду, потешаются.
Народ им веря, клянёт царя.
Не уж-то дал его Бог зазря?
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
